Кинематический и силовой расчёт механизма. Определение осевого момента инерции маховика. Проектирование профиля кулачкового механизма. Проектирование зубчатого зацепления. Проектирование планетарного механизма

Кинематический и силовой расчёт механизма. Определение осевого момента инерции маховика. Проектирование профиля кулачкового механизма. Проектирование зубчатого зацепления. Проектирование планетарного механизма

Виконуємо аналіз кінематичного ланцюгу (мал. 2): 1-6 - обертальна кінематична пара 5-го класу; 1-2 - обертальна кінематична пара 5-го класу; 3-6 - обертальна кінематична пара 5-го класу; 3-4 - обертальна кінематична пара 5-го класу; 4-5 - обертальна кінематична пара 5-го класу; 2-3 - поступальна кінематична пара 5-го класу; 5-4 - поступальна кінематична пара 5-го клас.

Проаналізуємо кінематичні ланки (мал. 2): 1 - кривошип; 2 - куліса; 3 - коромисло; 4 - шатун; 5 - повзун; 6 - стояк.

Визначаємо рухомість механізму (мал.1) за формулою Чебишева: > де: n - кількість ланок; Р 5 - кількість кінематичних пар 5-го класу; Р 4 - кількість кінематичних пар 4-го класу.

Визначаємо клас механізму, який дорівнює найвищому класу групи Ассура входячої до складу механізму. 4 діада 2-го класу 2 діада 2-го класу 2-го виду 3 (мал. 3) Висновок: даний механізм згідно проведеного аналізу відноситься до механізму 2-го класу з рухомістю рівній одиниці. Це означає те, що нам достатньо виконати ведучою лише одну ланку. 1.3 Побудова положень механізму. На кресленні № 1 довільно вибираємо точку О 1 . За розмірами відкладаємо точку О 2 . Навколо точки О 1 проводимо коло радіусом О 1 А. З точки О 2 проводимо дугу радіуса О 2 В. До кола О 1 А з дуги, через точку О 2 проведемо дотичні, і добудуємо інші точки і ланки методом насічок. Ці положення і є крайніми положеннями механізму. Кожен із отриманих двох кутів поділимо на чотири рівні кути. І добудуємо інші положення механізму методом насічок. Ми отримаємо вісім положень механізму. 1.4 Визначаємо швидкість точок і кутову швидкість ланок.

Знайдемо швидкість точок і швидкість ланок для першого положення механізму.

Визначаємо швидкість точки А > На кресленні № 1 довільно вибираємо полюс P і перпендикулярно ланці О 1 А 1 довжиною 50 мм провидимо відрізок, який і є графічним аналогом швидкості. Визначаємо масштабний коефіцієнт: > Швидкість точки А 2 дорівнює швидкості точки А 1 , так як куліса 2 і ланка 1 рухається разом.

Визначаємо швидкість точки А 3 графічно, враховуючи систему: > де: VA 2 ,VO 2 - переносні швидкості точки А 3 , VA 3 A 2 ,VA 3 O 2 - відносні швидкості точки А 3 . На плані з точки О 2 проводимо паралельну до А 3 О 2 , а з полюса P проводимо перпендикулярну до А 3 О 2 . Точка їх перетину і буде точкою О 3 . з'єднуємо її з полюсом і отримуємо швидкість точки А 3 . Знаходимо дійсну швидкість точки А 3 : > Визначаємо швидкість точки В за теоремою подібності (чергування букв, як на механізмові так і на планові повинно співпадати при одному і тому ж напрямку обходу): > Знаходимо дійсну швидкість точки В: > Визначаємо швидкість точки С, вирішуючи графічно: > де: VВ - переносні швидкості точки С, VС В - відносні швидкості точки С. З точки b проводимо перпендикуляр до ланки ВС і на перетині його з горизонталлю, ми отримуємо точку С і з'єднавши її з полюсом ми отримуємо графічний аналог швидкості точки С. Знаходимо дійсну швидкість точки С: > Кутову швидкість ланки 3 знаходимо, як відношення відповідної відносної швидкості до її довжини: > Аналогічно знаходимо кутову швидкість і для ланки 4: > Для інших положень механізму розрахунки ведемо аналогічно, а результати заносимо в таблицю № 2. Таблиця № 2

0,8 1 2 3 4 5 6 7
V A 1 =V A 2 мс 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6
V A 3 =V A 3 O 2 мс 0 2,88 2,988 0 2,304 3,528 3,456 2,232
V B мс 0 1,44 1,584 0 0,72 1,008 1,008 0,792
V C мс 0 1,368 1,584 0 0,72 1,008 0,936 0,72
V A 3 A 2 мс 3,6 2,124 2,016 3,6 2,738 1,008 1,08 2,808
VCB мс 0 0,3168 0,288 0 0,218 0,108 0,144 0,252
? 3 1с 0 28,8 31,68 0 14,4 20,16 20,16 15,84
? 4 1с 0 1,98 1,8 0 1,35 0,675 0,9 1,575
Так як куліса рухається поступально, то ? 2 не буде. 1.5 Визначення прискорення точок та кутове прискорення ланок.

Розглянемо прискорення точок та кутове прискорення ланок на прикладі першого положення.

Визначаємо прискорення точки А: > На кресленні № 1 довільно вибираємо полюс точку ? і проводимо відрізок ?? , довжиною 100 мм і паралельно О 1 А, це і є графічний аналог прискорення точки А. Визначаємо масштабний коефіцієнт: > Прискорення точки А 2 дорівнює прискорення точки А 1 , так як вони рухаються разом.

Визначаємо прискорення точки А 3 графічно вирішуючи систему: > де: ? A 3 A 2 K - відносне каріолісове прискорення точки А 3 ? А 3 А 2 ? , ? А 3 О 2 ? - відносне тангенціальне прискорення точки А 3 > Перераховуємо в графічний аналог: > Порахуємо відносне нормальне прискорення точки А 3 : > Перераховуємо в графічний аналог: > На плані (креслення №1) з точки ? 3 відкладаємо перпендикулярно ланці АО 2 відрізок ? 2 ? 3 ' і з кінця якого проводимо паралельно до АО 2 промінь. З полюса паралельно АО 2 відкладаємо відрізок ?? 3 '', з кінця якого проводимо перпендикуляр до АО 2 і на перетині променя проведеного з точки ? 3 ' і з точки ? 3 '' ми отримуємо точку ? 3 , з'єднавши її з полюсом ми отримаємо графічний аналог прискорення точки А 3 . Знаходимо дійсне прискорення точки А 3 : > Визначаємо прискорення точки В за теоремою подібності: > Знаходимо дійсне прискорення точки В: > Визначаємо прискорення точки С вирішуючи рівняння графічно: > де: ? СВ n - відносне нормальне прискорення точки С ? СВ ? - відносне тангенціальне прискорення точки С Знайдемо відносне нормальне прискорення точки С: > Перерахуємо в графічний аналог: > З точки В відкладаємо відрізок ВС' паралельно до ланки ВС. З кінця якого проводимо перпендикуляр до перетину з горизонталлю. Точка їх перетину і буде точкою С, з'єднавши її з полюсом ми отримаємо графічний аналог прискорення точки С. Знайдемо дійсне прискорення точки С: > Кутове прискорення третьої ланки знаходимо як відношення відповідного відносного тангенціального прискорення до його довжини: > Аналогічно розраховуємо кутове прискорення для четвертої ланки > Аналогічно розраховуємо все і для нульового положення механізму. 1.6 Силовий розрахунок.

Силовий розрахунок розглянемо на прикладі першого положення механізму.

Розрахуємо моменти інерції: > > де: JS 3 , JS 4 - осьовий момент інерції. Розраховуємо сили інерції ланок і ваги: > > > > > > > > > > > Визначимо масштабний коефіцієнт: > Перерахуємо сили в графічний аналог > > > > > > Перерахуємо вагу в графічний аналог: > > > > > Вилучаємо з механізму ланку 4-5. Складаємо суму моментів відносно точки В і знаходимо реакцію R 65 . > > > Перерахуємо реакцію R 65 в графічний аналог: > Складемо векторне рівняння суми всіх сил діючих на ланку 4-5: > Будуємо силовий многокутник, з якого знаходимо реакцію R 34 : > Знаходимо дійсну реакцію R 34 : > Вилучаємо з механізму ланку 3. Складемо суму моментів відносно точки О 2 і знайдемо реакцію R 23 : > > Перерахуємо реакцію R 23 в графічний аналог: > Складемо векторну суму всіх сил діючих на ланку: > Будуємо силовий многокутник і знаходимо реакцію R 63 : > Знайдемо дійсне значення реакції R 63 : > Вилучаємо з механізму ланку 2 і складаємо векторне рівняння: > Будуємо силовий многокутник і знаходимо реакцію R 12 : > Знайдемо дійсне значення реакції R 12 : > Вилучаємо з механізму ланку 1 Складаємо суму моментів відносно точки О, і знаходимо зрівноважуючий момент: > > Складемо векторне рівняння усіх сил діючих на ланку: > Будуємо силовий многокутник і знаходимо реакцію R 61 : > Знаходимо дійсне значення реакції R 61 : > 1.7 Важіль Жуковського. Візьмемо план швидкості для першого положення і повернемо його на 90°. Знесемо на нього усі зовнішні сили. Сума моментів відносно полюса дасть нам зрівноважуючий момент. > > > Розрахуємо похибку між моментом отриманим з силового розрахунку і моментом отриманим з важеля > що задовольняє розрахункам. 1.8 Графіки. На осі ординат відкладаємо переміщення повзуна, а на осі абсцис кут повороту кривошипу.

Визначимо масштабний коефіцієнт > де: Х - відрізок на осі абсцис. > де: С 0 С 3 - відстань між мертвими положеннями; Y 3 - відстань на осі ординат на графіку, відповідаючи відстані між мертвими положеннями. Кути повороту отримані при побудові положень механізму, перераховуємо за формулою у довжині > > > > > > > > > Перераховуємо переміщення повзуна: > > > > > > > > На графіку на осі абсцис відкладаємо довжини ?i . . З отриманих точок проводимо промені. На відповідних променях відкладаємо відповідні довжини Si . . З'єднавши отримані точки отримаємо графік переміщень > Графічно диференціюючи цей графік ми отримаємо аналог швидкостей в масштабі: > де: Нi - відстань від осі ординат до полюса Р 1 . Графічно диференціюючи графік аналог швидкостей , ми отримаємо графік аналог прискорення в масштабі: > де: Н 2 - відстань від осі ординат до полюса Р 2 . 2. д Визначення осьового моменту інерції маховика. 2.1 Вихідні данні. Вихідними даними є данні креслення № 1, крім того додається закон зміни сили Q та коефіцієнт нерівномірності руху ?. Qs Sc (мал. 4) Закон зміни сили Q Коефіцієнт нерівномірності руху - > 2.2 Визначення сили Q. На кресленні № 1, на вісь переміщення повзуна наносимо закон зміни сили Q і з точок робочого ходу проводимо відрізки. Це є граничні аналоги сил Q для положень робочого ходу, для холостого ходу сили Q приймаємо рівними нулю, так як закон зміни сили Q прямокутник. Тому: > > С 1 С 2 С 3 С 4 С 5 С 6 С 7 С 8 (мал. 5) 2.3 Визначення привідного моменту.

Визначаємо привідний момент сили Q для кожного положення механізму: > де : Vc i - швидкість повзуна в i-тому положенні механізму. > > > 2.4 Побудова графіків Мпр=?(?), AQ= ?(?), Ap= ?(?), ?E= ?(?). Визначаємо масштабний коефіцієнт > де : Y 2 - відстань на осі ординат, відповідна даному приведеному моменту. Будуємо вісь координат. По осі абсцис відкладаємо кут повороту механізму, та прораховуємо аналогічно як в пункті 1.8. З отриманих точок проводимо промені, на яких відкладаємо приведений момент перерахований в графічний аналог: > > З'єднавши отримані точки ми отримуємо графік приведеного моменту від сил Q, МQ= ?(?). Методом графічного інтегрування графіка приведеного моменту, отримуємо графік робіт сил Q, AQ= ?(?). З'єднавши початок і кінець останнього, отримуємо графік робіт рушійних сил Aр= ?(?). Графічно диференціюючи графік Aр= ?(?), отримуємо графік моментів рушійних сил Мр= ?(?). Згідно з формулою кінетична енергія дорівнює різниці робіт сил Q і рушійних сил, тобто: > На графіку робіт заміряємо різницю між графіками AQ= ?(?) та Aр= ?(?). Цю різницю наносимо на відповідні промені системи координат. З'єднавши отримані точки отримуємо графік зміни кінетичної енергії ?E= ?(?). 2.5 Побудова графіка Jпр=?(?). Проведемо розрахунок для першого положення механізму.

Визначаємо осьовий момент інерції ланок > , так як довжина ? 3 змінюється, тому для кожного положення його розраховуємо окремо, а результати заносимо в таблицю № 4.> > Визначаємо швидкість центрів мас ланок: > > Аналогічно швидкість центрів мас ланок рахуємо і для інших положень механізму, результати зараховуємо в таблицю № 3. Таблиця №3

Од. вимір. Положення механізму
0,8 1 2 3 4 5 6 7
Vs 3 м/с 0 0,72 1,44 0 0,792 1,224 1,224 0,792
Vs 4 м/с 0 0,72 1,44 0 0,72 1,008 1,008 0,72
Визначаємо кінетичну енергію механізму: > де: Е 1 - кінетична енергія ланки №1; Е 2 - кінетична енергія ланки №2; Е 3 - кінетична енергія ланки №3; Е 4 - кінетична енергія ланки №4; Е 5 - кінетична енергія ланки №5. > > > > > > Визначаємо приведений осьовий момент інерції: > Результати розрахунків для інших положень механізму проводимо аналогічно, а результати заносимо в таблицю №4. Таблиця №4
Од. вимір Положення механізму
0,8 1 2 3 4 5 6 7
J 3 кг·м 2 0,4752 0,,4752 0 ,4752 0,4752 0,4752 0,4752 0,4752 0,4752
E 1 Дж 1,4256 1,4256 1,4256 1,4256 1,4256 1,4256 1,4256 1,4256
E 2 Дж 0 1,34639 1,51323 0 0,74287 1,7936 1,7936 0,876
E 3 Дж 0 0,88483 0,88422 0 0,22197 0,43224 0,37308 0,22257
E 4 Дж 0 1,211096 1,630886 0 0,33696 0 ,66044 0,56946 0,33696
E 5 Дж 1,9008 5,342626 5,929136 1,9008 3,2026 4,78208 4,63694 1,91073
E мех Дж 0,000594 0,001669 0,001853 0,000594 0,001008 0,001496 0,001449 0,000597
J пр кг·м 2 64 180 200 64 109 161 161 64
(Jпр) гр мм 0,004386 0,002984 0,002984 0,0 04386 0,006115 0,007278 0,007278 0,006115
Визначаємо масштабний коефіцієнт: > де: Y 2 - відстань на осі абсцис відповідаюча даному осьовому моменту.

Перераховуємо усі отримані осьові моменти інерції в графічні аналоги: > Будуємо систему координат. По осі ординат відмічаємо кут повороту механізму, а по осі абсцис на променях проведених з точок кута повороту проводимо графічні аналоги приведеного осьового моменту. З'єднуємо отримані точки і отримуємо графік приведеного моменту Jпр=?(?). 2.6 Побудова діаграми енергомас. Будуємо вісь координат. До цієї вісі проводимо промені з графіка приведеного осьового моменту Jпр=?(?) і зміни кінетичної енергії ?Е=?(?). На перетині відповідних променів отримуємо точки з'єднавши які, отримуємо діаграму енергомас (петля Віттенбауера). 3. Проектування профілю кулачкового механізму. 3.1 Вихідні данні. мал. 6). ? п - 90? (фаза підьому штовхача); ? с - 30? (фаза далекого стояння); ? о - 160? (фаза спускання); ? - 85 1 / С (кутова швидкість); ? - 35? (кут тиску); h - 30 мм (хід штовхача).

 

Категории

Подобные работы

Стандартософия

echo "Несмотря на активные попытки ученых вывести стандартизацию на уровень теории и науки, это не удалось сделать также по той причине, что предметом стандартизации считали только деятельность людей,

Структура строительного комплекса

echo "Первые бригады, которые появились еще в 1922 г ., стали организационными единицами, работающими по единому наряду. Бригада подряда стала хозяином на стройке. Ей была передана ответственность за

Технологическая карта на монтаж сборных железобетонных ферм одноэтажного бескранового промышленного здания

echo "Расчалки закрепить винтовыми зажимами в коньковом узле фермы. Ко второму концу распорки привязать канат-оттяжку для подъема распорки. Поскольку фермы пролетом 18 м, то необходимо установить по

Кинематический и силовой расчёт механизма. Определение осевого момента инерции маховика. Проектирование профиля кулачкового механизма. Проектирование зубчатого зацепления. Проектирование планетарного механизма

echo "Виконуємо аналіз кінематичного ланцюгу (мал. 2): 1-6 - обертальна кінематична пара 5-го класу; 1-2 - обертальна кінематична пара 5-го класу; 3-6 - обертальна кінематична пара 5-го класу; 3-4 - о

Технологии утилизации шин и их восстановление

echo "Вместе с тем, амортизированные автомобильные шины содержат в себе ценное сырье: каучук, металл, текстильный корд. Проблема переработки изношенных автомобильных шин и вышедших из эксплуатации ре

Схемы установок для выпаривания и конструкции выпарных аппаратов

echo "Выпариванию подвергают растворы твердых веществ (водные растворы щелочей, солей и др.), а также высококипящие жидкости, обладающие при температуре выпаривания весьма малым давлением пара, — неко

Изготовление котла в отопительную систему

echo "Сварка – технологический процесс получения неразъемных соединений материалов посредством установления межатомных связей между свариваемыми частями при их местном или пластическом деформировании,

Календарно-плановые нормативы

echo "Норматив - это расчетная величина затрат чего-либо. Норма - правило, руководящее начало, узаконенный порядок. Виды нормативов: 1. по типу производства - валовая продукция (руб, н.-ч.) - программ

 

 
Юридические документы